Почекайте
Йде завантаження сторінки
відділ продажу (безкоштовно)
для діючих клієнтів

Чому власнику приміщення важливо укладати договір на охорону майна особисто на себе (Частина 1)

У цій статті ми хочемо акцентувати увагу наших читачів на деяких важливих нюансах в питаннях укладення договору на надання охоронних послуг. А саме, мова піде про часті спірні випадки, що виникають з причини того, що ініціює договір на охорону майна не сам власник об’єкта, а надає таку можливість стороннім людям (орендарям). Між ними трапляються конфлікти, які в підсумку доводиться вирішувати в судовому порядку, що затягується на місяці, впливає на прибуток і благополуччя власника об’єкта.

 

Як говорить Закон України «Про охоронну діяльність», під охоронною діяльністю слід розуміти надання послуг з охорони майна юридичних та фізичних осіб, а також надання послуг із забезпечення безпеки громадян. Як і більшість цивільних відносин, відносини у цій сфері вимагають договірного врегулювання на рівні замовника і виконавця таких послуг. Згідно з українським законодавством договір охорони відноситься до цивільно-правових договорів.

Сьогодні ми зосередимо вашу увагу саме на укладанні договорів, предметом яких є охорона майна, оскільки, на наш погляд, ця тема набула дещо хворобливого характеру і вимагає більш уважного, вдумливого, глибокого ставлення як з боку замовника послуг, так і з боку виконавця – охоронної фірми. У даній статті будемо говорити переважно про договори на надання послуг зі стаціонарної охорони об’єктів фізичними постами. Однак ця тема актуальна і у розрізі надання послуг з пультової охорони об’єктів.

 

Розберемося з поняттями

Як Закон трактує поняття «охорона майна»? Згідно із Законом «Про охоронну діяльність», це діяльність з організації та практичного здійснення заходів охорони, спрямованих на забезпечення недоторканності, цілісності визначених власником і належних йому будівель, споруд, територій, акваторій, транспортних засобів, валютних цінностей, цінних паперів та іншого рухомого і нерухомого майна, з метою запобігання та/або недопущення або припинення протиправних дій щодо нього, для збереження його фізичного стану, припинення несанкціонованого власником доступу до нього та забезпечення здійснення власником цього майна всіх належних йому повноважень щодо нього.

А ось як визначає чинне законодавство України договір про надання послуг з охорони. У частині 1 статті 978 Цивільного кодексу України сказано: «За договором охорони охоронець, який є суб’єктом підприємницької діяльності, зобов’язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Власник такого майна або особа, яку охороняють, зобов’язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату».

Звертаємо вашу увагу на ключовий момент: в обох нормативно-правових документах головною дійовою особою і основним замовником послуг значиться саме ВЛАСНИК майна. Про що це говорить? Дана норма вказує нам на те, що стороння людина, в нашому випадку – користувач/орендар майна, не може бути замовником охоронної послуги. Інакше це може призвести до порушення однієї з основних конституційних гарантій, яка забезпечує кожного громадянина країни правом володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. На жаль, на практиці подібні випадки не є рідкістю. Стикатися з ними доводиться і співробітникам юридичного департаменту Холдингу охоронних підприємств «Шериф». Про конкретні приклади і чому так відбувається розповімо трохи нижче.

Дивітся також:

Пультова охорона
Група швидкого реагування
Професіонали
Наша адреса:
м. Київ, вул. Сосницька,1/44
office@sheriff.com.ua